Міссісіпі

Міссісіпі — найдовша ріка в США, і одна з найбільших рік світу. Довжина — 3 734 км (від джерела Джефферсон, далі Міссурі — 6 275 км). Площа басейну, що простягається від Скелястих гір до Аппалачів і від району Великих озер, з якими з'єднана Іллінойським водним шляхом, до Мексиканської затоки — 2 981 тис. км². Впадає у Мексиканську затоку. Відкрита в 1541 році іспанцем Ернандо де Сото. Першим з європейців річкою проплив в 1681 — 1682 рр. Робер де ла Саль.

Опис річки

Річка бере початок з невеликого озера Айтеске на північному заході Центральних рівнин, і верхів'ям протікає заболоченою, вкрита численними озерами лісистою місцевістю штату Міннесота. Долина і русло Міссісіпі за морфологічними особливостями поділяється на три ділянки: верхню, середню і нижню; межами між ними є гирла найбільших приток — Міссурі і Огайо . У верхів'ї річка протікає через невеликі озера і заболочені простори. На міжозерних ділянках багато порогів і кам'янистих перекатів. На ділянці між гирлами річок Міннесота і Де-Мойн долина Міссісіпі, врізаючись у вапняки, звужується й утворює пороги поблизу міст Рок-Айленд і Кіокак. Найбільший водоспад — Сент-Ентоні біля Міннеаполісу.

Праві притоки Міссісіпі, що течуть засушливою територією, приносять в неї мало води. Найбільша з них – Міссурі. За довжиною вона перевершує Міссісіпі, проте, несе значно менше води. Головну роль в її живленні відіграють дощі, певне значення мають і сніги, що випадають в горах. Тому навесні і влітку внаслідок злив і танення снігу бувають сильні повені. У інші періоди Міссурі сильно міліє і доносить мало води до Міссісіпі. Протікаючи з півночі на південь річка розмиває глинисті породи, тому її води стають бруднувато-жовтими. За це американці жартівливо називають її „товстою бруднулею”. Натомість ліві притоки Міссісіпі повноводні протягом року. Найбільша ліва притока – Огайо – починається в Аппалачах і перетинає зі сходу на захід Центральні рівнини. Впадаючи в Міссісіпі, Огайо збільшує кількість води у ній майже у 1,5 рази. Найбільш повноводною річка буває під час літніх мусонних дощів.

Ділянка річки від впадіння Огайо і до гирла вважається нижньою течією. Ширина долини нижче від гирла Огайо досягає 25 км, а в штаті Луїзіана навіть і 70-100 км. Ширина Міссісіпі біля Нового Орлеана становить 2400 м. Русло річки на цій ділянці звивисте, має багато стариць. Режими річок системи Міссісіпі досить різноманітні. Так, ті з них, витоки яких знаходяться в Скелястих горах, найвищий рівень мають влітку. Взимку вони на кілька місяців вкриваються льодом. Праві притоки середньої течії Міссісіпі мають режим преріанського, а ліві — аппалачського типів. У нижній течії річка ніколи не замерзає. Максимальний розлив Міссісіпі припадає на березень — травень. Середні річні витрати води вище від гирла Міссурі становлять близько 1 900 м³/сек., перед впадінням Огайо - близько 5 800 м³/сек., в гирлі — 19 000 м³/сек. Об'єм середньорічного стоку становить близько 600 м³/км, а наносів — 211 млн. м³.

Течія

На Міссісіпі безліч островів. Їх так багато, що замість назв їм дали номери. Після кожної повені деякі з них перетворюються на півострови або зникають зовсім, одні діляться на частини, інші — виникають знов, збиваючи з пантелику географів і капітанів. Усі острови повільно переміщюються вниз за течією. Береги, що звернуті проти течії, розмиваються річкою, а на протилежних відкладаються нові наноси. Тому на їх верхніх кінцях часто можна побачити високий ліс, на нижніх — голу піщану косу. Прикладом такого острова може бути острів Джексона, на якому переховувався літературний герой Гекльбері Фінн.

Своїх справжніх розмірів Міссісіпі набирає після злиття з Огайо — «Прегарною річкою», як її називали французькі дослідники. Від місця впадіння Огайо Міссісіпі вже можна вважати усталеною, з виробленим профілем, річкою. У своїй нижній течії Міссісіпі розбивається на численні рукави. Разом з притоками рукави утворюють лабіринт заболочених повільних потоків. Щоб запобігати повеням, кожний рукав доводиться захищати дамбами.