Дністер — річка на південному заході України та у Молдові (частково на кордоні обох країн). Витік річки — на північних схилах Українських Карпат (гора Розлуч біля села Вовчого Турківського району Львівської області), на висоті близько 1 000 м над рівнем моря. При впадінні в Чорне море утворює Дністровський лиман. Одна з найбільших річок України. У верхній частині — типова гірська річка, з V-подібною глибокою (80-100 м) долиною, ширина річища до 40 м. Пробивається на північ між стрімкими скелястими берегами. Вийшовши на рівнинні простори, нижче міста Галич, спочатку тече заболоченою долиною, шириною до 13 км, а потім врізається в Подільське плато. У нижній течії ріка має рівнинний характер. Довжина ріки — 1 362 кілометри.
Заплава Дністра розчленована численними протоками і старицями, у гирлі заросла очеретом (Дністровські плавні), ширина долини біля гирла — 16—22 км. Гірська й передгірська частини басейну Дністра займають 9% його площі. Тут найгустіша річкова мережа з переважанням правих приток (Бистриця, Стрий, Свіча, Лімниця тощо). Живлення Дністра — мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки. Льодовий режим нестійкий.
У середній течії долина Дністра неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди. Відомий письменник і етнограф О. С. Афанасьєв (Чужбинський), який у середині XIX століття об'їздив всю Росію і побував на Кам'янеччині, в своїх «Нарисах Дністра», виданих 1863 року, писав, що він не знає нічого більш мальовничого, ніж долина цієї ріки:
«Кам'яні скелі різноманітних форм і дерева в незлічених комбінаціях безперервно змінюють ландшафт, — читаємо в нарисі, — і чи нависне над кручею дикий ліс, чи стеляться виноградники, всюди бачиш закінчену картину, що має свій особливий колорит… Деякі місця на Дністрі такі гарні, що просяться на полотно і з нетерпінням чекають талановитого пейзажиста».
Походження назви
В античні часи Дністер був відомий під назвою «Данастріс», яка походить із іранських мов («дон» — вода; порівняй: Дон, Донець, Дніпро (Данапріс), Дунай (нім. Donau)). Українська народна етимологія пов'язує назву ріки зі словосполученням «дні стер».
Існує легенда, за якою на місці ріки був невеликий струмок, уздовж якого жили люди. Вони вели свій календар, позначаючи дні на прибережному піску. Але одного разу струмок розлився й затопив береги. Коли зранку вода зійшла, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема. — Хто дні стер? — бідкались люди, і самі відповідали: — Та хто?! Струмок дні стер. З того часу і стали називати струмок, який дні стер — Дністер.